Сестра Марія Карітас не була видатною чи яскравою постаттю. Її монаше життя – тихе щоденне служіння Богу. По її смерті сестри-монахині знайшли в її щоденнику запис під назвою 10 речей, про які я не пошкодую перед смертю.
Мати сестри Марії, а у світі Анжеліки Форте, дізнавшись, що чекає на дитину, була ошелешена прогнозами лікарів і порадами робити аборт. Однак батьки вперто молились. Молитву за молитвою – і дитя народилось здорове. Тому й дівчинку називали дитиною-чудом.
Батьки мріяли бачити свою напрочуд красиву доньку у подружжі. До того ж було немало “вигідних” претендентів. Однак Анжеліка вмовляла матір не силувати її, бо давно вже її серце – в Ісуса. Одного разу мати завела доньку до священика, щоби той напоумив її. Та дівчина, схопившись за священичий одяг, сказала, що якщо мамі так подобається той хлопець, нехай іде за нього заміж сама.
Сестра Марія прожила досить складне, насичене життя, проводячи місії у Канаді, а потім у Бостоні. При кінці життя важко хворіла, однак була жінкою міцного характеру, як ї її прізвище Форте, що в перекладі з італійського значить “міцний”.
Серед 10 речей, написаних сестрою, було наступне:
Чини іншим добро
Не говори про інших погано
Подумай перше, ніж скажеш
Не говори, коли ти не при собі
Допоможи тим, хто потребує допомоги
Помиляйся
Будь терпелива до всіх
Вислухай інших, але не для того, щоб обмовити
Не вір у погані речі, які говорять про інших
Будь готова до смерті
Ці прості істини настільки глибокі, настільки досвідні, що змушують нас зупинитись серед метушні і галасу світу, щоби подумати, а про що я не пожалію перед смертю?
Адаптація Тетяни Трачук
